Розділ І. Невербаліка в етнокультурному просторі

© Махній М.М. НЕВЕРБАЛІКА І КУЛЬТУРА. – К.: Blox.ua, 2009

Розділ І

Невербаліка в етнокультурному просторі

Більшості невербальних засобів спілкування притаманна національна своєрідність, ідіоетнічність (від грецьких слів ідіос – свій, особливий, самобутній та етнікос – народний). Порівняльні дослідження невербальної поведінки представників різних культур і етнічних груп свідчать про те, що необхідно відмовитися від наїв­них уявлень про універсальність невербальних компонентів прояву емоцій, почуттів, відносин та ставитися до невербальних патернів як до утворень динамічних, підвладних впливові соціокультурних факторів. Підтверджують такі висновки дані про існування так званих “рідних” та “іншомовних” кінем в структурі невербальної інтеракції. Міміко-жестові комплекси або кінесико-проксемічні патерни, що не відповідають “рідним” патернам невербальної поведінки, сприймаються, у кращому випадку, в якості фону, своєрідного “шуму”, в гіршому варіанті, як неадекватні, неприйнятні, недостойні, вульгарні форми поведінки.

Основний критерій, який використовується дослідниками для визна­чення типових і специфічних патернів невербальної взаємодії, – це частота з’явлення певних сукупностей невербальних елементів в діаді або групі осіб у різних ситуаціях спілкування. Виходячи з даного критерію, можна вивести, що структура патерна невербальної інтеракції складається із взаємопо­в’язаних індивідних, особистісних форм поведінки з груповими, соціокуль­турними і міжкультурними. Невербальні інтеракції, з одного боку, окреслені рамками невербального репертуару певної особи, соціальної групи, а з іншо­го боку, вони містять елементи, які мають міжкультурний, міжетнічний, міжрольовий статус. Тому елементи невербальної інтеракції різні за поход­женням відрізняються мірою динамічності; ступенями континуальності, довільності, усвідомленості, цілеспрямованості, інтенціональності, визначе­ності, конкретності, варіабельності, багатозначності невербальної поведінки; мірою толерантності відносно зовнішніх і внутрішніх впливів.

Структура невербальної інтеракції, співвідношення в ній зазначених параметрів невербальної поведінки визначається тим, наскільки вона задіяна в якості соціального регулятора у взаємодію людей. У відповідності з куль­турою, етнічною, соціальною, груповою приналежністю формуються норма­тиви, еталони експресивної поведінки, а певні елементи невербальної інтеракції утворюють основу народних традицій, ритуалів, церемоній. Ритуа­лізовані форми комунікації, як усталені утворення в структурі поведінки людини та її невербальних інтеракцій, виконують важливі соціокультурні і соціально-психологічні функції. У зв’язку з цим вони є постійним предметом досліджень в галузі етнології, культурології, в психології управління, іміджології, конфліктології, “паблик рілейшнз” і т. д.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*